Моя мета – рятувати життя людей, - Олег Дуда

Адміністратор20.06.2020Перемишляни51
Перемишляни, Моя мета – рятувати життя людей, - Олег Дуда

21 червня в Україні відзначають День медичного працівника. Цього року медичні працівники відзначатимуть своє професійне свято у екстремальних умовах. Боротьба з пандемією COVID-19 внесла свої корективи у звичний темп життя. Працівники закладів охорони здоров’я опинилися на першій лінії фронту у боротьбі за людські життя.

З нагоди Дня медичного працівника ми поспілкувалися із головою Українського лікарського товариства у Львові Олегом Дудою.

Чи є якісь традиції святкування цього свята у лікарській спільноті?

— Знаєте, я вже 17 років працюю лікарем-онкологом. Насправді медичні працівники звикли до того, що усі свята у нас проходять на роботі. Наші рідні до цього також звикли, адже медицина забирає 100% твого часу. Хвороба не може зачекати поки ми святкуємо. У нашій роботі питання часу є ключовим.

Якою була Ваша найдовша операція?

— Коли я ще бувстудентомчетвертого курсі, ми робили операцію яка тривала 10 годин. Тоді я думав, що це неймовірно довго. Однак, тепер - це вже для мене не дивина. Бувало таке, що мені доводилося оперувати і по 12 годин. Пацієнтом був молодий чоловік, який прийшов до нас із рецидивом злоякісної пухлини в ротовій порожнини з метастазами на шиї. Операція з реконструкцією була єдиним виходом для нього. Зараз ми маємо дуже позитивний результат. Минуло два роки і він живий. Найголовніше, що зараз у нього немає ознак хвороби. Для нас цей випадок дав поштовх проводити такого типу операції, радикально забрати пухлину.

Якою була Ваша найскладніша операція?

— В історії кожного хірурга є складні оперативні втручання. У мене їх було багато. Якщо хочеш бути хірургом, то маєш завжди бути готовим до складних випадків. В онкохірургії ти завжди працюєш на межі і перед тобою завжди стоїть дилема – ризикувати чи ні. Завжди хочеться зробити все, аби вберегти життя людини. Найлегше сказати, що прооперувати неможливо, але в онкології здаватися ніколи не можна! Якою б довгою і важкою не була операція, коли тобі вдалося забрати пухлину з усіма метастазами, коли ти відчув, що не залишив нічого, ти виходиш з операційної переможцем. Дійсно, бувають такі ситуації, коли це зробити не можливо. Для хірурга це дуже складно усвідомити, що пухлина тебе перемогла.

Бути лікарем – це велика відповідальність. Як вдається долати стрес?

— Хірургія – це моє життя. Ми постійно вчимося і розуміємо величезну відповідальність в операційній. Знаєте, підрахували, що хірург та шахтар втрачають однакову кількість кілокалорій, бо в обидвох випадках є шаленийстрес, особливо, коли ти відповідальний хірург, а не асистент.

Моя відрада – це моя сім’я. Коли ти приходиш додому і бачиш дітей та дружину, то це приносить спокій та умиротворення. Діти завжди відволікають від рутини.

Яку мету у своїй професії Ви ставите?

— Мета проста – рятувати людей! Це моя професія і моє життя. Щоб добре робити свою роботу і в хірургії, і в медицині загалом, ти мусиш постійно досягати чогось нового. Постійно треба вчитися, читати, переймати досвід колег. Онкологія зараз – це вже зовсім не те, що було десять років тому. Варто пам’ятати, що шанс є завжди! Ніколи не можна опускати руки! Завжди потрібно боротися!

Ви є головою Українського лікарського товариства у Львові, тому очевидно знаєте, якою є зараз ситуація із захворюванням на COVID -19.

— Так, ми постійно моніторимо ситуацію і спілкуємося із колегами. Ми бачимо, що попри зняття певних карантинних обмежень ситуація не дає розслабитись. Зараз показники захворювання на Львівщини зростають, а тому вкотре хочу звернутися до людей з проханням не нехтувати власною безпекою.У цьому контексті хочеться також нагадати, що в Україні число медиків, які захворіли на COVID-19 вже перетнуло межу 5,5 тис. Це дійсно дуже серйозно. Згідно з останніми даними, з 15 травня до 15 червня кількість смертей, спричинених ускладненнями від COVID-19, зросла майже вдвічі.

Зокрема, станом на 15 травня смертей було 476, а 15 червня в Україні було зареєстровано вже 901 випадок смерті.Серед померлих було 40 медичних працівників з 18 регіонів країни. Для порівняння, станом на 15 травня серед померлих було 24 медика.

Вкотре закликаю громаду – дотримуйтесь карантинних заходів та соціальної дистанції, часто і ретельно мийте руки, а також не забувайте вдягати маски. Думаю, що виконання таких простих правил буде найкращим подарунком для медичних працівників з нагоди професійного свята.

Що б Ви побажали своїм колегам?

Найперше хочу побажати усім нам терпіння, аби гідно перенести усі ці випробування і вийти із них сильнішими. Низько вклоняюся перед кожним медпрацівником, який сьогодні незважаючи ні на що на передовій цього невидимого фронту. Наша робота не легка, інколи вона вкрай ризикована. Дякую за жертовність та самопожертву, за людяність та відданість нашій справі. Здоров'я і терпіння усім нам!

 

Христина Слюсарчук

Коментарі ()

      Написати коментар

    Можливо вас зацікавить